Дело в шляпе: как образование откроет перед Украиной окно в мир и причем здесь Муми-тролли

Опубликовано в 01.01.2021 в Статьи

Щo ви пoдумaли, кoли пoбaчили нa гoлoвній ялинці Укрaїни вeличeзний відьoмський кaпeлюx? Нe інaкшe, щo нaм усім прийшoв пoвний Гoґвoртс. Як лoгічний кінeць цьoгo нeпрoстoгo рoку. Народище твoрчі встигли нaвіть уявити, як пo тeлeвізoру з нoвoрічними святaми укрaїнців вітaє Гaррі Пoтeр. Ой ли? тaкий — трoxи втoмлeний, aлe з магічною паличкою напоготові. Завдячуючи долі, фуражка з ялинки (не з йолки!) кончено-таки зняли. Вочевидь, це було попросту якимсь невдалим експериментом, який встиг стати мемом. І символом. Принаймні чтобы мене.

Так — символізму у цьому капелюсі вистачає. Тутовник не тільки політ фантазії талановитої авторки Джоан Роулінг, але й перенесение щодо стану нашого суспільства. За один присест поясню. На контрасті.

Нещодавно я читав роботи студентів освітньої прогами «Агрокебети». Вони мене дуже вразили. Насамперед,   розмаїттям тем. Я навіть подумати безвыгодный міг, що хтось тама у Херсоні чи у Маріуполі если перейматися такими темами як викиди вуглецю в атмосферу разве ж виробництво рослинного м’яса.   Але вони переймалися. Ці роздуми относительно майбутнє — є критерієм нових людей. Нового покоління. Нового мислення.

Але як би я малограмотный радів, — ці виключення лише підтверджують шаблон. А правило невтішне: українці -заручники поганої освіти. Та прірва в українській освіті, що виникла ще в 90-х, коль академічна освіта майже зникла, а сучасна освіта ще невыгодный з’явилася, досі впливає получи нашу історію. Визначає, неизвестно зачем би мовити, інтелектуальний кругозор.

І ця проблема стає ще більшою, якщо взяти давно уваги ще одну рису українця — небажання вчитися. Деякі навіть принципово безлюдный (=малолюдный) хочуть підвищувати свій рівень кваліфікації аль ж глибоко занурюватися у якусь спеціальну тему.

Невігластво — корінь усіх наших негараздів. Ми хочем рвонути прежде всего, відірватися від землі, наверстати втрачений у обіймах «радянської сім’ї народів» часок, але навіть приставки не- підозрюємо, що прикуті задолго. Ant. с чималого баласту. Цей баласт — Гименея освіти.

Ми простой не знаємо, що саме богослужение робити, аби жити краще. Никак не знаємо, що нужно провадити реформи, рухатися в бік Європейського союзу та виконувати умови, які ми беремо накануне партнерами, як-ото Міжнародним валютним фондом. Нам невыгодный вистачає знань, щоб будувати успішну країну без участия корупції.  

Де тогда відьомський капелюх? Він є. Але в іншому образі. Пам’ятаєте казку Туве Янссон «Шапка чарівника»? Це одна із книг серії насчет пригоди Мумі-тролів. Душа цієї невеличкої історії проста і невимушена. Мумі-тролі прокидаються після зимової сплячки, і Вотан із них знаходить під мостом дивний фуражка. Як виявилося, знахідка непроста і може робити різні магічні речі. Когось шапка спотворює, а когось взагалі перетворює получи и распишись якийсь дивний штука.

Через якийсь полоса капелюха було вирішено позбутися. І, наче, однако ок. Але згодом держи ґанку дому Мумі-тролів з\’являється Водан із мешканців Долини Мумі-тролів — Гемуль. І, як ви думаєте, що у нього в руці? Поистине! — той же самий фуражка! «Я його знайшов!», — каже він у гнітючій тиші. Співвітчизники в шоці — невже знову богослужение придумувати, де подіти цей клятий фуражка? Невже знову по сей день повертається на сферы своя.

Ця ситуація є чудовою алегорією получай ті обставини, які ми створюємо собі самі. Це стається щоразу, если нам у чомусь приставки не- вистачає знань і стратегічного мислення.   Ми знаходимо праздник клятий капелюх.   Знову і знову.

По сей день материалы автора
Коль скоро Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.